Проаналізовано багатофакторні синхронні дані про сонячну активність (СА). Показано, що рівень СА на третьому столітньому циклі є суттєво вищим, ніж у попередніх двох. Це вказує на те, що енергетичний потік від Сонця до Землі на цьому циклі був теж суттєво потужнішим. Установлено тісний взаємозв'язок з числами Вольфа такого фізично вимірюваного показника як рівень радіовипромінювання на довжині хвилі 10,7 см.

Введены понятия интервальной функции распределения случайных событий на множестве элементарных событий, а также интервальной функции частот этих событий. В предельном случае интервальная функция превращается в обыкновенную функцию распределения, а интервальная функция частот (при определенных условиях) - в плотность распределения случайных событий. При этом охвачен случай дискретного множества элементарных событий, что дало возможность получить понятие вероятности появления случайного события как следствия граничного перехода.

Показано циклічність змін космічних факторів і зумовлених ними геофізичних ефектів (у тому числі змін середньої температури поверхні Землі). На базі представлення цих змін як циклічних хаотичних процесів розроблено методику їх аналізу та прогнозування. Вона передбачає здійснення прогнозу на базі ідеї повторюваності з певною точністю процесів змін у межах тих чи інших циклів.

Розглянуто питання побудови інтелектуальних пристроїв і систем моніторингу стану об'єктів з урахуванням компактного кодування сигналів і зображень. Проаналізовано оптимізацію процесів їх введення та оперативної обробки. Описано теоретичні основи одержання інтервальних характеристик шумів та їх використання для визначення множинних оцінок інформативних параметрів введених сигналів і зображень.

Моделюється процес дискретного керування неперервним обертовим рухом (навколо центру мас) космічного апарата (КА). Для цього використовується математична модель обертового руху твердого тіла у вигляді системи із шести нелінійних диференціальних рівнянь, а також апроксимаційна модель процесу дискретного керування цим рухом у вигляді системи нелінійних різницевих рівнянь. Побудовано оптимальне за швидкодією дискретне керування для переводу системи в режим орієнтації, а також стабілізуюче обмежене за величиною керування. Проведене моделювання роботи замкнутої системи підтвердило ефективність керування при завадах вимірювань, та навіть коли не всі параметри орієнтації вимірюються.

The discrete control of spacecraft (SC) continuous rotation (around the center of mass) process is modeled. Both mathematical model of rigid body rotation movement represented by the system of six nonlinear differential equations and also approximation model of discrete control process of such movement represented by the system of nonlinear difference equations are used. The performance-optimal discrete control for system transferring into attitude mode and also value-bounded stabilizing control are formed. The control efficiency under measurement difficulties and even under inability to measure all attitude angles is confirmed during the performed closed system modeling.